власно

  • 61крутити — кручу/, кру/тиш, недок. 1) перех. і неперех. Надавати чомусь обертового руху; обертати. || Рухаючи корбою тощо, примушувати знаряддя, механізм і т. ін. діяти. || Тримаючи що небудь, раз у раз змінювати його положення (від ніяковості, нерішучості… …

    Український тлумачний словник

  • 62лизоблюд — а, ч., зневажл. Той, хто догоджає кому небудь, підлабузнюється до когось заради власної вигоди; підлабузник …

    Український тлумачний словник

  • 63манкірувати — у/ю, у/єш, недок. і док., чим. Легковажно, зневажливо ставитися до виконання своїх обов язків, іноді перебільшувати значення власної персони. Манкірувати заняттями …

    Український тлумачний словник

  • 64мелена — и, ж. Неоформлені чорні випорожнення зі смердючим запахом; ознака кровотечі зі шлунку або ін. відділів травного тракту. •• Меле/на новонаро/джених виділення калу малинового кольору, що спостерігається при геморагічній хворобі новонароджених.… …

    Український тлумачний словник

  • 65місячина — и, ж., іст. Натуральна плата продуктами і одягом за місяць, що видавалася поміщиком кріпакові, який не мав власної землі та працював на полях поміщика …

    Український тлумачний словник

  • 66надсідати — а/є, недок., надсі/сти, ся/де, док., розм. Опускатися вниз, осідати під дією власної ваги …

    Український тлумачний словник

  • 67нарцисизм — нарци/зм, у, ч. Самозакоханість, самозамилування. || Форма статевого збочення, за якого сексуальне задоволення досягається спогляданням власного оголеного тіла. •• Злоя/кісний нарциси/зм форма нарцисичного розладу особистості, що характеризується …

    Український тлумачний словник

  • 68некорисливий — а, е. Який не прагне до наживи, власної вигоди і т. ін. (про людину). || Власт. такій людині …

    Український тлумачний словник

  • 69номіналістичний — а, е. Прикм. до номіналізм. •• Номіналісти/чна конце/пція (тео/рія) гро/шей економічна теорія, яка заперечує товарну природу грошей і розглядає гроші як умовні знаки, що не мають власної, внутрішньо властивої їм вартості …

    Український тлумачний словник

  • 70обдурювати — юю, юєш, недок., обдури/ти, дурю/, ду/риш, док., перех. і без додатка. 1) Вводити кого небудь в оману діями або словами, звичайно для власної вигоди, користі; обманювати, дурити. || Казати неправду; брехати. || рідко. Не виконувати обіцянки,… …

    Український тлумачний словник